Літня жителька Хмельницького району, що народилася 1965 року в Архангельську, постала перед Хмельницьким міськрайонним судом за обвинуваченням у підривній діяльності проти національної безпеки на користь спецслужб країни-агресора.
Правова кваліфікація її дій визначена ч.3 ст.109, ч.2 ст.111, ч.1 ст.14 і ч.1 ст.263-1 та ч.3 ст.436-2 КК України.
Так, обвинувачена, діючи в умовах воєнного стану та особливого періоду, умисно та добровільно, з корисливих мотивів, діючи в інтересах іноземної організації ФСБ РФ та її представників, на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, маючи негативне ставлення до чинної влади держави Україна, будучи прихильницею проросійських поглядів, керуючись власними переконаннями, в порушення Конституції України, у невстановлений час, але не пізніше березня 2025 року вона добровільно погодилася на співпрацю з представником ФСБ РФ.
Фігурантка отримала завдання адмініструвати публічний Telegram-канал «Хмельницкий Первый (независимый)». Чітко усвідомлюючи масовий характер цієї платформи, жінка активно працювала над тим, щоб ворожа пропаганда та заклики до повалення влади миттєво потрапляли до широкого загалу.
Зокрема, обвинувачена опублікувала пряме звернення до військовослужбовців Сил оборони України із закликом до збройного повалення влади. Так, у вказаній публікації містяться заклики до насильницького захоплення державної влади України, а саме заклик, адресований до військових [осіб, які безпосередньо беруть участь в обороні України та захищають її суверенітет] брати до рук зброю, йти на Банкову, знищувати, скидати уряд та брати (здобути, дістати, захоплювати) владу (право керувати державою, урядові повноваження та функції в керівних державних органах) у свої руки.
Іншого разу вона розмістила у вказаній спільноті публікацію із черговими закликами до насильницького захоплення державної влади України. У вказаній публікації містяться заклики до насильницького захоплення державної влади України, а саме - заклик брати (здобути, дістати, захоплювати) владу (право керувати державою, урядові повноваження та функції в керівних державних органах) у свої руки, при потребі – застосувати зброю, аби навести порядок».
У наступних публікаціях жінка заперечувала збройну агресію Російської Федерації проти України, неодноразово використовуючи типовий маркер пропаганди РФ «СВО». Також глорифікувала осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році. Крім того,
розмістила у вказаній спільноті публікацію із зображенням політичної карти України, що поділена на 2 частини та позначена цифрами «1» та «2», а також наявний опис до даного зображення.
Таких публікацій було багато, де вона діяла в інтересах держави агресора на шкоду Україні.
В квітні 2025 року співпраця обвинуваченої із ворогом перейшла на новий рівень. Куратор із ФСБ запропонував їй гроші за збір та передачу інформації про критичну інфраструктуру та військові об'єкти у Хмельницькому. Обвинувачена добровільно погодилася на це та передавала такі відомості.
Так, вона передала інформацію з відеофіксацією таких обʼєктів : Територіальне медичне об'єднання МВС; Хмельницький слідчий ізолятор; рухомий склад адміністративних будівель, залізничних колій та прилеглої інфраструктури неподалік вокзалу залізничної станції «Хмельницький»; виробничі приміщення, залізничні колії, інфраструктуру, лінії електропередач, резервуари, споруди, паркани, колючий дріт, адміністративні будівлі, вокзал, рух рухомого складу вздовж залізничної станції та розклад руху потягів залізничної станції «Гречани» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «АТ «Укрзалізниця».
Обвинувачена з власної ініціативи здала російським спецслужбам місце проходження навчань за кордоном свого сина, який є військовослужбовцем ЗСУ. Надіславши точні географічні координати тренувального центру, дозволила ворогу ідентифікувати місце навчання підрозділів ЗСУ за кордоном.
Одразу після цього зрадниця передала ФСБ координати збірного пункту Хмельницького обласного ТЦК та СП, зазначивши, що саме туди її сина привозили під час мобілізації. А надалі виготовила три відеозаписи Хмельницького об’єднаного міського ТЦК та СП.
Продовжуючи збір розвідувальних даних, фігурантка детально зафіксувала територію Національної академії Державної прикордонної служби України, Інфраструктуру залізничного вокзалу станції «Хмельницький. Відзняті матеріали були переслані куратору.
Черговими цілями інформаторки ФСБ стали українські сили протиповітряної оборони та бронетанкові підрозділи. Вона зафіксувала на відео та передала куратору місце дислокації підрозділу ППО ЗСУ, а згодом розкрила дислокацію танкової бригади та моторизованої військової частини на території Хмельниччини. Після цього провела розвідку біля однієї з військових частин у Хмельницькому, докладно зафіксувавши на відео в своєму телефоні об’єкти її безпеки.
Наприкінці квітня та на початку травня 2025 року обвинувачена перейшла до фіксації оперативних переміщень важкої техніки та авіації ЗСУ. Вона передала куратору ФСБ інформацію про транспортування бронетранспортера залізницею зі станції, рух колони важкої бронетехніки трасою, а також зафіксувала проліт військового вантажного літака над одним із мікрорайонів. Крім цього, вона детально описала систему охорони та інженерні загородження військових частин у різних мікрорайонах.
Окремим вектором підривної діяльності стало полювання за персональними даними патріотично налаштованих громадян. На виконання завдання ФСБ фігурантка зібрала та надіслала ворогу особисті дані хмельницьких волонтерів, які організовували збори для потреб ЗСУ. Також зрадниця здала спецслужбам РФ свого сусіда — інструктора із застосування безпілотних літальних апаратів (БПЛА) Національної академії Держприкордонслужби.
Слідство встановило, що обвинувачена виявила максимальну ініціативу у зборі розвідувальних даних. Вона добровільно передала куратору ФСБ ексклюзивну інформацію про проведення травневих польових навчань в одному із населених пунктів із використання безпілотників.
У травні 2025 року підривна діяльність фігурантки перейшла у фазу практичної підготовки до диверсії. Виконуючи завдання російського куратора, вона придбала в господарському магазині два пакети аміачної селітри, відбілювач «Vanish Oxi Action» та тубус від вогнегасника. Усі ці компоненти, необхідні для кустарного виготовлення вибухового пристрою. Через Telegram надіслала куратору фотозвіт як підтвердження початку виготовлення бомби.
Надалі обвинувачена за власною ініціативою розкрила представнику ФСБ персональні дані та точне місце дислокації бойового підрозділу ЗСУ на кордоні у одній із областей.
У червні 2025 року зрадниця перейшла до фіксації ключових адміністративних та волонтерських центрів у серці Хмельницького, зняла будівлю, фасад, центральний вхід та прилеглу інфраструктуру Штабу допомоги Збройним Силам України, детально зафіксувала на відео площу, а також будівлі Хмельницької обласної військової адміністрації та органів місцевого самоврядування, зафіксувала комплекс будівель Управління СБУ в Хмельницькій області, а одразу після цього - інфраструктуру Хмельницького обласного ТЦК та СП.
Файли переслала своєму куратору з ФСБ.
У червні 2025 року підривна діяльність фігурантки перейшла у фазу підготовки кривавого теракту. Куратор ФСБ надіслав їй детальну інструкцію з виготовлення саморобного вибухового пристрою із раніше закуплених хімікатів. За планом ворога, жінка мала помістити бомбу з GSM-модулем у тубус вогнегасника, відправити її на таксі до паркувальногомайданчика військової частини Сил спеціальних операцій та підірвати дистанційним дзвінком. За виконання цього завдання їй пообіцяли понад 5 000 доларів США.
Отримавши інструкцію, зрадниця одразу вирушила на розвідку. О 18 00 годині вона прибула до військової частини та зняла її периметр на телефон. Однак передати це фінальне відео куратору не встигла. О 18:17 контррозвідка Служби безпеки України затримала фігурантку на місці злочину, повністю заблокувавши спробу здійснення масштабного диверсійного акту.
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи обвинувачену визнано повністю осудною. Під час вчинення злочинів вона не страждала на психічні захворювання, цілком усвідомлювала свої дії та могла керувати ними.
Суд визнав її відповідальною за скоєне.
При призначенні покарання суд врахував відсутність попередніх судимостей, наявність сім'ї та позитивні характеристики з місця роботи й проживання. Обтяжуючих обставин не виявлено. Суд врахував те, що обвинувачена визнала вину лише частково і фактично не розкаялася.
Хмельницький міськрайонний суд визнав обвинувачену винуватою за всіма інкримінованими статтями Кримінального кодексу України та призначив такі строки покарання:
• За держзраду в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111) — 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
• За глорифікація окупантів та виправдовування агресії (ч. 3 ст. 436-2) — 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
• За заклики до повалення конституційного ладу (ч. 3 ст. 109) — 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна.
• За підготовку до незаконного виготовлення вибухівки (ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 263-1) — 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, засудженій визначено остаточне покарання — 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. До набрання вироком законної сили запобіжний захід залишено без змін — тримання під вартою.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
З вироком у справі 686/31439/25 можна ознайомитися в ЄДРСР.
Пресслужба Хмельницького міськрайонного суду
_03_03.png)
