Окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматись як безумовні підстави для висновку про його протиправність і, як наслідок, про скасування такого рішення.

Позивач в порядку адміністративного судочинства звернувся  до суду із позовом про скасування постанови, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності, зазначивши що ПДР він не порушував і що поліцейські навіть не зазначили в постанові місце скоєння правопорушення.

Так, постановою поліцейського УПП в Хмельницькій області, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.

Згідно даної постанови, водій керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту, відповідно до напрямку при повороті, чим порушив вимоги п. 9.2 б) ПДР - порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху.

Представником відповідача надано відеозапис з камери з якого вбачається, що водій до початку здійснення маневру, не подавав будь яких сигналів покажчиком повороту, чим порушив ПДР.

Що стосується не зазначення місця скоєння в постанові, то згідно  правового висновку Верховного Суду в постанові від 14 серпня 2018 року у справі N 826/15341/15, «окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматись як безумовні підстави для висновку про його протиправність і, як наслідок, про скасування такого рішення.

Отже, за таких обставин, судом встановлено, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною та в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим судом відмовлено в задоволенні позову.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга.

З рішенням у справі 686/7973/26 можна ознайомитися в ЄДРСР.