Не надано доказів на підтвердження законності постанови.

На позивача складено постанову, в якій зазначено, що посадова особа фермерського господарства, яка відповідає за ведення військового обліку, не організував під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації після отримання розпорядження начальника про оповіщення військовозобов`язаних та прибуття, чим порушив абз. 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за котре передбачено ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, під час дії особового періоду. Вказаною постановою на позивача було накладено штраф в сумі 34000 грн.

Дану постанову позивач оскаржив в порядку адміністративного судочинства та просив скасувати, оскільки правопорушення не вчиняв, так як самого розпорядження не отримував, йому навіть не було відомо про таке.

Однак відповідачем не надано суду ані відзиву на позов, ані жодних доказів на доведення законності складеної постанови, тобто не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Тому суд оскаржувану постанову скасував, а провадження у відповідній справі про адміністративне правопорушення закрив за відсутністю складу зазначеного правопорушення в діях позивача.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга.

З рішенням у справі 686/10208/26 можна ознайомитися в ЄДРСР.