Чоловіку рішенням суду заборонили три місяці перебувати в місці спільного проживання з дружиною через систематичне насильство в сім’ї

Чоловіку рішенням суду заборонили три місяці перебувати в місці спільного проживання з дружиною через систематичне насильство  в сім’ї

Суддею Хмельницького міськрайонного суду  розглянуто заяву хмельничанки про видачу обмежувального припису стосовно  її чоловіка, в якій вона просила  встановити заходи тимчасового обмеження його прав  з покладенням терміном на 6 (шість) місяців - заборони перебування в місці спільного проживання (перебування) .

Звертаючись до суду жінка вказала, що разом з чоловіком та двома  малолітніми дітьми проживають за однією адресою в квартирі в м. Хмельницькому. Чоловік по відношенню до дружини постійно вчиняє домашнє насильство - постійно погрожує фізичною розправою, висловлюється нецензурною лайкою, принижує та ображає, внаслідок чого заявник перебуває під постійним психологічним тиском свого чоловіка. А в першій декаді червня  цього року чоловік взагалі вигнав дружину босоніж на вулицю та не впускав до квартири, в результаті чого жінка викликала працівників поліції. На наступний день чоловік завдав вже кілька тілесних ушкоджень жінці та закрив на балконі.

В підтвердження жінка надала суду докази звернень до поліції із відповідними заявами  починаючи з 2011 року, а також прийняті рішення правоохоронними органами.

Суд, дослідивши матеріали справи знайшов вимоги заявника підставними та заборонив чоловіку протягом трьох місяців  перебувати за місцем спільного проживання подружжя.

Довідково: Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Як налогошує п.3, 6, 7, 8 ч.1, ст.1 цього Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених уКУпАПтаКК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Прес – секретар                                                                                                                                                                                                            Алла Плінська